Стрімкий обіг та розвиток криптовалюти спричинив різкий попит на її використання в різноманітних сферах життєдіяльності. Хоча, правовий статус криптовалюти наразі чітко не визначений, як і механізми її оподаткування, оборотоздатності, все ж, криптовалюта, маючи цивільну оборотоздатність використовується дедалі частіше навіть як альтернатива депозитним вкладам.
Оскільки можливість будь-якого активу брати участь в цивільних правовідносинах охоплюється законодавчим поняттям «майно», криптовалюта стала предметом розгляду такого інституту як забезпечення позову.
За загальним правилом, забезпечення позову здійснюється судом якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Одним з основних видів забезпечення позову є арешт майна.
Правова природа та суть арешту майна полягає в забороні певній особі відчужувати майно, на яке накладено арешт.
Оскільки статус криптовалюти наразі законодавчо не визначений, звернімо увагу на можливість накласти арешт на вказаний віртуальний актив.
Чи дозволяють процесуальні кодекси арешт такого майна?
Як Цивільний процесуальний так і Господарський процесуальний кодекси не містять заборони щодо накладення арешту на криптовалюту, оскільки така охоплюється поняттям «майно», що належить особі.
Ключова проблема — технічна реалізація
Якщо криптовалюта:
• зберігається на централізованій біржі (CEX)
– суд може винести ухвалу про арешт
– направити її біржі
– біржа технічно блокує рахунок, після отримання відповідної ухвали суду.
У такому випадку механізм працює так само, як арешт коштів на банківському рахунку.
Якщо криптовалюта:
• знаходиться на особистому cold wallet / non-custodial гаманці
– суд не має механізму технічного блокування
– відсутній суб’єкт, якому можна адресувати ухвалу
– доступ контролюється лише приватним ключем
В такому випадку, арешт становить виключно декларативну форму та зводиться до законодавчих наслідків обізнаності особи щодо заборони відчуження майна, як наприклад ознаки фраудаторності тощо.
У вказаній ситуації, наразі відсутній процесуальний примус та судовий контроль за виконанням арешту.
Що потрібно довести суду за загальним правилом для накладення арешту на криптовалюту?
По-перше – це ідентифікувати біржу та аккаунт користувача.
По-друге, довести, що актив належить відповідній особі. Це може бути здійснено шляхом направлення запиту на криптобіржу.
По-третє, ідентифікувати wallet-адресу, тобто гаманець особи.
Надалі, потрібно пояснити суду наявні ризики відчуження криптовалюти.
У вказаній ситуації підійдуть правові позиції Верховного Суду щодо накладення арешту на майно особи в розрізі боргових зобов’язань.
Опісля, необхідно пояснити суду технічний механізм виконання, зокрема механізм направлення ухвали суду.
Оскільки законодавчий статус криптовалюти, наразі дозволяє використовувати вказаний актив для утруднення таких категорій спорів як сімейні, податкові, боргові тощо, від того, чи буде накладено арешт на криптовалюту залежить можливість успішного виконання судового рішення.
Адвокатське об’єднання “Globa&Globa” забезпечує комплексний правовий супровід у спорах, пов’язаних із віртуальними активами: від формування правової позиції та підготовки заяви про забезпечення позову — до комунікації з криптобіржами та супроводу виконання судових рішень. Наш практичний досвід у справах підвищеної складності дозволяє вибудовувати стратегії, спрямовані на реальний, а не декларативний захист інтересів клієнта.
Микола Коломієць
