Повномасштабна збройна агресія росії проти України спричинила безпрецедентні порушення прав дітей — такі, що не мають аналогів у новітній історії Європи. Примусові депортації, незаконні усиновлення, зруйновані школи, зламані долі, глибокі психологічні травми — усе це стало жахливою реальністю для тисяч українських дітей.
Захист прав дитини під час збройного конфлікту ґрунтується на низці міжнародних документів, зокрема:
– Конвенції ООН про права дитини;
– Женевських конвенціях;
– Факультативному протоколі щодо участі дітей у збройних конфліктах.
Окрему роль відіграють Паризькі принципи та механізм моніторингу порушень прав дітей (MRM), запроваджений резолюцією Ради Безпеки ООН № 1612. Організації, як-от Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та ЮНІСЕФ, уже розробили ефективні підходи до захисту дітей, які включають превентивні заходи, системи раннього попередження та програми реабілітації.
Аналіз міжнародного досвіду дозволяє виокремити три ключові напрями, у яких має розвиватися система захисту дітей в Україні:
1. Інфраструктурний розвиток — створення мережі спеціалізованих центрів психосоціальної підтримки дітей та впровадження національних систем раннього попередження за стандартами МКЧХ.
2. Моніторингово-превентивний напрям — формування єдиної бази даних про порушення прав дітей, розвиток механізмів фіксації та документування воєнних злочинів.
3. Організаційно-правове забезпечення — імплементація міжнародних стандартів у національне законодавство та створення дієвих міжвідомчих координаційних механізмів за моделлю ЮНІСЕФ.
Для реалізації цих напрямів Україна потребує сучасного спеціалізованого законодавства, яке має визначати наступні пріоритети:
– Впровадження міжнародних стандартів моніторингу порушень прав дітей;
– Створення національної системи раннього попередження;
– Розвиток мережі центрів психосоціальної допомоги дітям, постраждалим від війни;
– Забезпечення ефективної взаємодії між державними органами та міжнародними партнерами.
Чому це питання критично важливе саме зараз?
1. Міжнародна відповідальність. Щодня Україна має фіксувати порушення, щоби притягнути винних до відповідальності в міжнародних судах.
2. Невідкладна допомога. Діти, які зазнали втрат, евакуацій або депортацій, потребують негайної психологічної та правової підтримки.
3. Майбутнє країни. Вже сьогодні формується фундамент для післявоєнної відбудови. Без захисту дітей майбутнього не буде.
4. Світова увага. Зараз — момент, коли міжнародна спільнота найбільш чутлива до теми прав людини в Україні. Це вікно можливостей для впливу та змін.
Захист прав дитини — це не просто питання гуманності. Це основа національної безпеки, правосуддя і нашої відповідальності перед наступними поколіннями.
Адвокатське об’єднання “Globa&Globa” ініціює привернення уваги до системних порушень прав дітей в умовах війни та заявляє про свою готовність долучитися до їх вирішення. Ми відкриті до співпраці з державними інституціями, міжнародними організаціями та громадським сектором задля створення реальних правових механізмів захисту дітей. Віримо, що фахова юридична підтримка — ключовий інструмент на цьому шляху.
