Останнім часом у публічному просторі активно обговорюється можливе скасування банківської таємниці у зв’язку з наміром України приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Чутливість цієї теми пояснюється тим, що банківська таємниця традиційно вважалася гарантованою недоторканністю та формою правової захищеності приватного життя громадян.
Ця дискусія не оминула й наше адвокатське об’єднання. Коментар з цього приводу надає адвокат, фахівець із податкового права та аудиту Микола Коломієць.
Що таке банківська таємниця?
Відповідно до статті 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банківською таємницею є будь-яка інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, що стала відомою банку в процесі обслуговування. Це також стосується інформації, отриманої третіми особами під час надання банківських послуг.
Серед головних елементів банківської таємниці:
1. Відомості про банківські рахунки клієнтів, у т.ч. кореспондентські рахунки в НБУ;
2. Інформація про операції, правочини та транзакції клієнтів.
Крім банківського законодавства, захист банківської таємниці регулюється:
– Податковим кодексом України;
– Законами “Про інформацію” та “Про захист персональних даних”;
– Постановами НБУ №267 від 14.07.2006 та №492 від 04.12.2001.
Що таке SEPA?
SEPA (Single Euro Payments Area — Єдина зона платежів у євро) — ініціатива ЄС, запроваджена у 2008 році для уніфікації платежів у євро. Вона дозволяє здійснювати транскордонні платежі так само просто, як і внутрішні. До SEPA вже входять 27 країн ЄС та ще 14 країн поза межами Євросоюзу.
Для приєднання України до SEPA у Верховній Раді зареєстровано законопроект №13233 від 30.04.2025. Він має на меті гармонізувати українське законодавство з актами ЄС. Законопроект не скасовує банківську таємницю, але передбачає створення реєстру рахунків та банківських сейфів.
Хто адмініструватиме реєстр?
Держателем і адміністратором реєстру має бути Державна податкова служба. Дані до нього вноситимуть:
– Національний банк;
– Депозитарні установи;
– Банки;
– Фінансові установи;
– Небанківські платіжні сервіс-провайдери;
– Емітенти електронних грошей.
Терміни запуску Закон набирає чинності через 6 місяців після публікації. Уряд додатково затвердить положення та порядок функціонування реєстру, а про початок його роботи повідомить “Урядовий кур’єр”.
Після запуску:
– Інформацію про нові рахунки подаватимуть у день відкриття;
– Дані про вже існуючі рахунки — протягом 6 місяців.
Хто матиме доступ до реєстру?
Інформація з реєстру надаватиметься у порядку спеціального доступу:
– Держфінмоніторингу;
– АРМА;
– НАБУ;
– БЕБ;
– НАЗК;
– Державним і приватним виконавцям.
Іншим особам — лише за рішенням суду. Без рішення суду буде доступна лише інформація про установу, в якій відкрито рахунок або орендовано сейф.
Які дані міститиме реєстр?
– Банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, платіжні рахунки, електронні гаманці;
– Договірні відносини щодо сейфів;
– Персональні дані: ПІБ, РНОКПП або паспортні дані, демографічний код (за наявності);
– Дані про рахунки (тип, IBAN, валюта, дата відкриття/закриття);
– Дані про сейфи: строк дії договору, ідентифікатор сейфа, осіб, що мають доступ.
Чи загрожує це банківській таємниці?
Формально законопроект №13233 не скасовує банківську таємницю, а лише розширює доступ податкових органів до певних даних. Подібний доступ уже передбачений чинним законодавством у разі наявності обґрунтованого запиту. Однак нововведення суттєво збільшують інструменти фіскального контролю. Зокрема, посилення позиції податкової як держателя реєстру може створити ризики зловживань.
Крім того, законопроект №13232 (“податки на цифрові платформи”) вказує на загальну тенденцію до посилення фіскального тиску. У таких умовах є надзвичайно важливо зберігати баланс між імплементацією європейських норм і дотриманням прав громадян.
Ми переконані, що будь-яке розширення контролю має супроводжуватись законодавчими запобіжниками та гарантіями проти зловживань з боку органів влади.
Якщо ви стали жертвою неправомірного розкриття банківської таємниці або маєте питання щодо обсягу інформації, яку банки передають контролюючим органам, звертайтесь до АО «Globa&Globa» за консультацією.
Микола Коломієць
