Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) уже багато років є важливою складовою розвитку економіки та підприємництва. Можливість реалізації товарів на зовнішніх ринках відкриває нові горизонти для господарських суб’єктів, дозволяючи їм розширювати свою діяльність і отримувати додаткові прибутки.
Водночас ЗЕД пов’язана з низкою ризиків, зокрема адміністративного характеру. Одним із таких ризиків є суворе дотримання граничних строків валютних розрахунків, за які встановлена відповідальність.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право визначати граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. Наразі, згідно з постановою НБУ №18 від 24.02.2022 року, встановлено, що ці строки становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених із 5 квітня 2022 року.
У разі порушення цих строків передбачено фінансову відповідальність — згідно з частиною 5 статті 13 вищезгаданого Закону, податкові органи мають право нараховувати пеню в розмірі 0,3% від суми неоплачених коштів за відповідним ЗЕД-договором.
Проблемна ситуація клієнта: подвійний експорт
До адвокатського об’єднання «Globa&Globa» звернувся клієнт із нетиповою ситуацією. Під час виконання ЗЕД-договору клієнт експортував партію харчової продукції до країн Європейського Союзу. Проте товар не був допущений до ввезення через невідповідність окремим регуляторним вимогам ЄС щодо сертифікації.
У зв’язку з цим продукцію було повернуто до України та поміщено в митний режим «митного складу». Після отримання необхідних сертифікатів клієнт повторно оформив нову митну декларацію на експорт і знову вивіз товар за кордон.
Проблема полягала в тому, що перший експорт (який не відбувся фактично) залишився «незакритим» у системі валютного нагляду. Банк відмовився зняти з контролю цей експорт, аргументуючи це відсутністю валютної виручки, яка мала б надійти за першим (проблемним) експортом. Згідно з Інструкцією НБУ №7 від 02.01.2019 року, завершити валютний нагляд можна лише у визначених постановою випадках, і поміщення товару в режим митного складу до них не належить.
Вирішення проблеми: правовий підхід і судова практика
У цій складній ситуації клієнту допоміг адвокат Микола Коломієць, який застосував нестандартний юридичний підхід та послався на релевантну судову практику. Завдяки належному обґрунтуванню та правильному тлумаченню митного та валютного законодавства вдалося уникнути винесення податкового повідомлення-рішення та нарахування пені.
Цей випадок яскраво ілюструє, наскільки важливим є професійний правовий супровід у зовнішньоекономічній діяльності — особливо в умовах воєнного стану та динамічної зміни регуляторного середовища.
Команда АО «Globa&Globa» має практичний досвід супроводу зовнішньоекономічних контрактів та вирішення спірних питань, пов’язаних із валютним наглядом. У випадку виникнення подібних ситуацій, наші фахівці готові надати ефективну правову допомогу.
